Дана локація – справжній дикий природний закуток, утворений в результаті довготривалої водної ерозії. Тобто це справжній яр, утворений у скельному масиві, який щільно зарослий чагарниками, деревами та трав’янистими рослинами. Домінуючим видом тут є Авринія скельна (Aurinia saxatilis), рідкісна рослина, що належить до сімейства капустяних. Саме від неї і походить назва цього урочища. Місце особливо мальовниче та неповторне у квітні, коли «цвітуть» та «пахнуть» кам’янисті схили яру. Саме в цей період вони рясно вкриваються яскравими золотисто-жовтими плямами – неповторне видовище та справжнє свято весни серед суворих скель.

Авринія це напівчагарник висотою 25-40 см з гіллястими, дерев’янистими у основі стеблами. Завдяки сіро-повстяним листям і яскравим золотисто-жовтим дрібним численним квіточкам, зібраним у щільні суцвіття вона вважається декоративним видом. Цвіте з першої декади квітня близько 30 днів. Плодоносить. Рослина невибаглива, світлолюбна та посухостійка, на півдні переносять легку півтінь. Розмножується насінням.

Стосовно екологічного стану цього урочища слід зазначити наступне: необхідно провести серйозні заходи з прибирання від різного побутового сміття, яке роками скидалося зверху. Другий крок: обрізка дерев та чагарників, щоб розчистити екскурсійну стежку. Після подібних еко-суботників місце стане набагато привабливішим і відкритим. Зараз це дике та мало прохідне місце, яке чекає на своїх дослідників.